Щороку в цей день ми вшановуємо пам'ять славного сина нашого українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Ми не маємо права його забути, бо цим ім’ям гордиться вся наша Україна, це ім’я прославилося на цілий світ.
- Духовний гімн України
- Влад: Встала весна, чорну землю, сонну розбудила
Уквітчала її рястом, барвінком укрила.
І на полі жайворонок, соловейко в гаї
Землю убрану весною, вранці зустрічають.
Діти старшої групи пісня«Зацвіла в долині»
Зацвіла в долині червона калина,
Ніби засміялась дівчина-дитина. (2)
Любо, любо стало, пташечка зраділа
Пташечка зраділа і защебетала. (2)
Почула дівчина, і в білій свитині
З біленької хати вийшла погуляти. (2)
І вийшов до неї з зеленого гаю
Козак молоденький; цілує, вітає,
Як діточок двоє, під тую калину
Прийшли, посідали і поціловались.
- Микола: Дивлюся, аж світає, край неба палає.
Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють,
Між ярами над ставами верби зеленіють.
- Марк: Біографія Шевченка
- Єва: Сонце гріє, вітер віє,
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину
- Марк: Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом
Чи то так сонечко сіяло, чи то мені чого було….
- Даша: Сади рясні похилились, тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем.
- Педколектив Пісня «Тече вода з – під явора»
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явор молодіє,
А кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою.
Хлюпощуться качаточка помеж осокою.
А качечка випливає з качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.
Тече вода край города. Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати, брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм своїм зятем звати?
- Єгор Англійською «Садок вишневий коло хати»
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Вихователь: Як умру,то поховайте мене на могилі
Серед степу широкого, на Вкраїні милій
Щоб лани широкополі, і Дніпро і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий.
Поховайте, та вставайте, кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю волю окропіте
І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути не злим, тихим словом.
- Вихователь: Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!
Нащо стали на папері сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?...
- Вихователь: І на оновленій землі
врага не буде супостата,
а буде син і буде мати,
і будуть люди на землі

All photoalbums

Comments:

Only authorized users can leave comments.