Розвиток мистецтва писанки на Кельменеччині (майстер-клас)
Розвиток мистецтва писанки, як і кожного виду декоративно-ужиткового мистецтва тісно пов'язаний з народними майстринями, які відіграли важливу роль в формуванні стилістичних тенденцій розвитку культури краю. Раніше писали писанки тільки жінки. Тепер серед майстринь відомі й імена чоловіків: Михайла Фірчука з села Виженка Вижницького району, Михайла Дутки з Путильського району, Івана Снігура, Миколи Шкрібляка. Сьогодні ми познайомимось з художнім надбанням земляка Василя Беженаря, його авторською манерою письма та оригінальними технічними прийомами.
Молодий майстер народного мистецтва Василь Беженар народився 1 липня 1986 року в с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області. Вищу професійну освіту здобув у Кам’янець-Подільському національному університеті ім. Івана Огієнка. Працював у Нелиповецькому навчально-виховному комплексі та у Кельменецькій художній школі, а з 2014 р. – методист з питань діяльності художніх шкіл навчально-методичного відділу мистецьких закладів та підвищення кваліфікації Буковинського центру культури і мистецтва. Він – активний учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, конкурсів, фестивалів, арт-перфомансів, ярмарків, благодійних акцій, мистецьких проектів, провів шість персональних виставок у Кам’янці-Подільському, Чернівцях, Коломиї та Молдові. Роботи зберігаються в музеї писанкового розпису м. Коломиї, приватних колекціях України та далеко за її межами. У ресторані «Гопачок» м. Чернівців знаходиться композиція з традиційних писанок, що виконав майстер. За творчі здобутки художник удостоєний почесної грамоти Чернівецької обласної ради.
Нині Василь Беженар відроджує традиційну техніку воскового розпису писанок, навчає цьому мистецтву своїх донечок Єлизавету і Тетяну, викладачів, учнів, студентів різних навчальних закладів області, молодь і навіть людей поважного віку. У його авторській манері органічно поєдналися самобутні народні знаки-символи з модерновими мотивами, які мають виразний колорит. Панівні орнаментальні структури у писанках Василя: геометричні, космогонічні, рослинні, християнські, орніто, зооморфні предметно-побутові та каліграфічні. Пише на курячих, качиних та гусячих яйцях.
Відомі роботи на зразок автентичних писанок: «Божа ручка», «Сонечка», «Ружа», «Ромб», «Безконечник», «Великдень», «Сорок вісім клинців», «Хрест», «Хмара», «Вітряк», «Дзвінички», «Церковця», «Дерево життя», «Барвінок», «Соняшник», «Дубовий листок», «Калина», «Вербова бечка», «Колоски», «Сосонки», «Вишеньки», «Яблунька», «Тюльпан», «Огірочки», «Равлик», «Риба», «Олені», «Коні», «Баранець», «Півень», «Лапки», «Грабельки», «Вила», «Коромисло», «Сокирки», «Кошички» та інші. Тут автор звертається до первинних писанкових композицій і створює їх аналогії.
У доробку майстра – й авторські писанки – модернові, це проявляється у семантиці символів, колористичному вирішенні та технологічному процесі виконання. Більшість з таких робіт мають складний поділ поверхні яйця, стилізацію символів та контрастне зіставлення кольорів орнаменту відносно фону.
Особливу увагу привертають об’ємні композиції з писанок «Писанкове дерево», «Дерево життя», «Голуби», «Буковинський розмай» тощо. Деякі з них створюють ілюзію динаміки, ритму інші мають чітку симетрію та виражений композиційний центр. Всі складові композиції писанкаря врівноважені та гармонійно поєднанні.
Писанки Василя Беженаря мають багатогранну систему знаків-символів, гармонію трактування форм, їхню стилізацію і композиційну побудову, що базується на ремінісценціях народних звичаїв та світоглядних уявлень. Творчий доробок правдивого майстра – яскравий приклад збереження та примноження надбань народного та сучасного мистецтва Буковини.
А зараз, беріть до рук писачки, пропоную кожному з Вас відкрити для себе чарівний світ таїнства писанки. Нехай нам Бог допоможе.
Джерела та література
1. Белінська С. Б. Писанкарство Буковини. – Чернівці: Чернівецький краєзнавчий музей, 1994. – 8 с.
2. Суруджій Н. М. Писанки наших бабусь. Зібрання писанок Юрія Дмитровича Ференчука. – Чернівці: Місто, - 2016. – 200 с.